Яким має бути християнське життя?
До чого порівнять його? Можливо, до стола?
Ось стіл стоїть із ніжками всіма.
Такого рада мати я стола-
Він не хитається, не пада, стоїть рівно.
Я думаю, такий ось стіл буде усім потрібний.
Є і такий стіл - це ніби-то і стіл,
Та всього має троє ніжок він;
Хоч і стоїть, але ж "ноги" нема.
Ніхто не схоче мать цього стола.
А це що ще таке, що має ніжки дві?
Що втримається на оцім столі?
І з ніжкою одною це вже не стіл,
Хоча столом колись і звався він.
Столи без ніжок не потрібні нам.
Ми мати хочемо надійного стола,
Щоб ми могли поставить борщ і кашу,
Щоб сісти і спожити їжу нашу,
Щоб акуратно було все і без падінь,
Без різних негараздів і непорозумінь.
А зараз порівняємо себе з столами-
З поверхнею пласкою із чотирма "ногами".
Віра, покаяння, покора - є поверхнею столу.
Молитва моя - це до столу ніжка одна,
Боже Слово - до столу є ніжка другА.
А третя- спілкування і єдність свята.
Свідоцтво світу, всім рідним і знайомим-
Четверта ніжка до духовного столу.
Тепер же поміркуймо, браття й сестри,
Чи віра є у нас міцна, безмежна?
Чи, може, в рамки Бога ставимо в якісь?
А просимо ж, щоб Божий Дух вселивсь.
Ми грішні, але прощені з любов"ю
Й обмиті від гріхів Ісуса кров"ю:
-Коли згрішу, до Бога поспішаю
Із покаянням й Він мене прощає.
Бог вільний дає вибір мені в моїм житті.
Господь, Тобі покірна- у всьому будь лиш Ти.
Моє життя - молитва безперервна.
Я Слово Боже хочу знать, вивчаю його ревно.
Із друзями спілкуюся - із сестрами й братами.
І в цьому спілкуванні Господь наш завжди з нами.
Я вільна, бо спасіння й життя я вічне маю.
Та люди ідуть в пекло, бо Господа не знають.
То ж буду свідкувати життям своїм і ділом
Я кожному, щоб люди Христа приймали сміло.
Потрібно дійсно, друзі, -брати мої і сестри-
Бути народом Божим й любов Христову нЕсти.
Прости нас, Святий Боже, за те, що не постійно
Перебуваєм в Слові, в молитві, непокірні,
Що ближнім не свідкуєм про дар Твого спасіння,
Маємо заздрість й часто ще плітки, обмови сіємо.
СерцЯ, думки і совість нам очищуй, Святий Боже;
Хай Дух Святий мінятися усім нам допоможе,
Щоб ми були надійними духовними столами
Із рівною поверхнею і чотирма "ногами".
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4970 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Анджей Мадей. Анавим - Ольга Сакун Автор этих строк - польский священник и монах Анджей Мадей (Andrzej Madej), в настоящее время совершающий свое пастырское служение в Туркменистане, поэт, произведения которого публиковались в различных польских изданиях.
Центральный персонаж произведений Анджея Мадея - это Иисус Христос, который с любовью направляет священника в его пастырской заботе о людях и присутствует в каждом мгновении повседневной жизни верующих. Каждая строка пронизана мыслью о Господе - центре и главном критерии его жизни. Всем своим творчеством священник исполняет свою миссию: "Идите и проповедуйте..."
Поэт с любовью и симпатией обращается в своих словах к местным жителям, которые каждым днем своей незамысловатой жизни показывают, что Бог с ними и не оставляет страждущих.
"Анавим" на языке Библии означает "униженный", "скорбящий", но в Писании это слово не относится только к социальному и экономическому положению. Анавим - это воплощение богатства в бедности, блаженства нищих духом, именно они в первую очередь призваны стать наследниками Царства Божия. К ним и обращает автор свою любовь, находясь вдали от родины.
Стихотворения А. Мадея мелодичны, наверное, именно потому, что он не заключает их в стандартные рамки рифмы и размера.
Публикуется с разрешения автора.
