Слова, слова... Їх безліч є на світі!
Для свого вжитку кожен день берем,
Й формуємо картину невеличку
Найперш про себе: хто ми й чим живем.
Одним бувають ті не зрозумілі.
З їх допомогою знаходимо братів.
Комусь вони яскраво засвітили,
А інший більш їх чути б не хотів.
Слова пекучі роблять ворогами.
Хороші — тих міняють на святих.
Одні, мов ліки, з нами йдуть роками,
А інші — здатні ранити живих.
Смачні, як мед, але чи справді з медом?!
І сумнів є: чи дійсно для добра?
В когось ласкаві у житті є кредом,
А в когось із ненависті і зла.
Слова — як ртуть, а інші — як парфуми.
Хтось радісний від них, а хтось — сумний.
По-різному бринять сердечні струни:
Хтось вишукано каже, хтось простий.
Слова, як джерело у чистім полі,
Почуєш інші — мов загруз в багні.
Слова будують і руйнують долі:
Як пісня, чи як грім у тишині.
В одних ті — щирі, в інших є лукаві,
Одні обіймуть, інші відіпхнуть.
Хтось ними погрузився в власній славі,
А інші — славу Богові несуть.
... Слова, слова... Як їхню суть пізнати,
Правдивий сенс, котрий вони несуть?
Чи щирість є? Обман? Так і назвати,
Розгледівши, що хочуть обмануть.
Слова, слова... Котрі із них узяти?
Прекрасних безліч є на світі слів!
Давайте їх з любов’ю дарувати,
Щоб сонячних було побільше днів!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христианской молодёжи - Виктория Кушнирчук Это дикломация написана мной для молодёжи, или христианских вечеров. Здесь выражены черты соблазна,и не дружелюбия которые так часто встречаются среди молодежи последнего времени.Мне бы очень хотелось чтоб из этой истории каждый взял для себя урок.
